Я ЄСТЬ НАРОД,ЯКОГО ПРАВДИ СИЛА.....



З метою виховання учнів училища в дусі патріотизму і поваги до історичної пам’яті українського народу, трагічних сторінок нашого минулого, я разом з херсонським композитором Анатолієм Шейченком написала пісню «Пам’яті жертв голодоморів в Україні». Ця пісня отримала життя завдяки підтримці директора училища Супруна Олександра Федоровича. Виконала пісню викладач ДНЗ «ВПУ № 2 м. Херсона» Лариса Кваріані.
https://www.youtube.com/watch?v=NZ_mt84y6wg
Тепер ця пісня знаходиться у фонді Всеукраїнського радіо.
Також написана пісня" Рівняння на маму",просвячена воїнам АТО в тому ж  творчому виконанні автора, композитора та виконавиці.
https://www.youtube.com/watch?v=VpE23T4y4qc

В 2011 навчальному році мною були написані слова для Гімну училища.

ГІМН
 Ми нащадки козацького роду,
Працьовита і дружня сім’я.
Ми великого частка народу,
Будівельники – наше ім’я.

Приспів
Херсонське вище професійне –
Ти робітнича кузня золота,
І знак твій якості надійний –
Це українські села і міста.
Професійності нам не бракує,
Ми нових технологій творці.
І в перед корабель наш прямує,
Бо завжди за кермом фахівці.
Приспів
Наша сила в натхненній роботі,
В спадкоємності всіх поколінь,
У щоденній підтримці й турботі
Педагогів, майстрів і майстринь
Приспів


2008 році я ініціювала видання методичної збірки «Хіба на те була Господня воля?», яка побачила світ на початку 2009 року за підтримки Херсонської обласної державної адміністрації і Управління культури і туризму. 
Хіба ж на те була Господня воля?..
  

Пам’яті жертв голодомору
в Україні 1932 – 1933 років

«Проклятий рік. Косматі вісті,
І ніч глухоніма.
А ще дитя і ще в колисці,
А вже його нема…»
Антоніна Листопад

Хіба ж на те була Господня воля,
Що смерть косила тисячі людей?
Коли міцним зерном розбухле поле
Колосся гнуло до землі грудей.

Чорніли зерна – віра в світле мрево,
Чорніли люди, тягнучись до них.
Та не було едемським теє древо…
Хрести замість буханців запашних.

Хіба були ті люди в чомусь винні,
Щоби, як мухи, разом із дітьми?..
Щоби лани на рідній Україні
Не скирдами вбирались, а кістьми?..

Коли опухлі й сині ноги кволі
Тягнули в поле – мати ж помира…
«Три колоски» – ціна життя і волі…
Ні, навіть не диявольська ця гра!

Це гра «братів» – жовтневих і кривавих.
Їм залп «Аврори» спричинив тремор.
А Україні від такої «вави»
Дістався той страшний голодомор.

Летять птахи над хлібними полями,
Колосся теплий промінь сповива.
Та з пам’яті не стерти тії плями,
Занурені у кров святі жнива…

Серпень 2004
   

Ви стверджуєте, горя не було?..
Ви стверджуєте, горя не було
Ні в тридцять третьому, ні в тридцять другому?
Коли розпяте голодом село
Вже ледве животіло під наругою.

Коли вози гадюками повзли –
В них від безглуздя навіть смерть сичала…
Коли вязали пам'ять на вузли –
Та вижила вона… І не змовчала…

Коли в порожній хаті немовля
Кляло у підсвідомості дитинство.
Коли від горя репалась земля –
Жінки себе кляли за материнство.

Хіба забуде сивий вже дідок
Благання свого діда на колінах:
– Дай, доцю, молока, хоча б ковток…
– Це ж, батьку, дітям скляночка єдина…

Розпяте і розтерзане село
Комуно-більшовицькою наругою…
Ви стверджуєте, горя не було
Ні в тридцять третьому, ні в тридцять другому?!..

 Червень 2008
В цій збірці серед методичних розробок уроків з історії та літератури, інших методичних матеріалів надруковано мою методичну розробку виховної години «Завжди пам’ятатимемо…» 
Звичайно, для творчої діяльності дуже важливим є творче натхнення.

Я бажаю всім творчого натхнення і задоволення у роботі

Комментариев нет:

Отправить комментарий